вівторок, 3 вересня 2013 р.

Барви літа.



От і закінчилося ЛІТО, якого чекала з таким нетерпінням. Щось надто швидко воно пролетіло... Часу для рукоділля, а тим більше для ведення блогу - не було. Зато я мала змогу все літо вирощувати і доглядати квіти. Це, мабуть, найулюбленіше заняття для мене, іще з дитинства. Ще ми доводили до толку запущене господарство в селі. І накінець: я переборола свій страх і почала сама водити автомобіль, так що поїздки в село стали не такі проблематичні і розтягнуті в часі.
А тепер багато фото зроблених цього ЛІТА.
                                                                                                                                                                                                                                                            

 
  


       А це наш котик, діти ласкаво називають його - Шашличок. Так зложилося, що в селі він живе сам, підкормлюють його сусіди, багато полює. Зараз настала проблема - куди його пристроїти на зиму, восени і зимою я не матиму змоги так часто навідуватися до нього.
      Багато знайомих, та і ми також, їдучи на море або повертаючись додому, зупинялися зробити фото в соняшниках на Миколаївщині та Херсонщині. От і ми, пригадавши минулорічну поздку на море, вирішили піти і сфотографуватися на фоні соняшників.



                          
                                                       

      Це ми на святкуванні Дня міста. Відвідали виставку-ярмарок народних умільців. Нажаль фото не має (підвела апаратура), але за те я познайомилася з чудовими майстринями Ольгою та Ларисою. Дуже гарні і привітні дівчата, а їхні роботи вживу ще кращі.                                                    

                                        
Ну і наостанок найголовніша і найприємніша новина, наша найстарша дочка стала студенткою Національного технічного університету України. Настуня, нехай легким буде твій шлях!


3 коментарі:

  1. Там в соняшниках, у доці таке сільське платтячко)) Твоє дитяче?

    ВідповістиВидалити
  2. Які ж красуні ваші дівчатка! Хай у них все гарно складається в житті! Дуже теплий пост, я погрілася, пригадуючи літечко:) Ти молодчина, водити - це для мене щось фантастичне... Квіти неймовірні! Котик бачиш який вірний, ніде не йде, на багатші села його не переманиш:) Значить, відчуває, хто господар. Вітаю в блозі, думаю, будемо тепер частіше зависати тут! Рада "очному" знайомству :)

    ВідповістиВидалити